London_Jack/Tvory_u_12_tomakh_Tom_10

< і найсучаснішої збірки філософської літератури на цілому Тихоокеанському узбережжі. І вони, так би мовити, перетравлюють цей матеріал для нього. Діка це дуже бавить, та й часу зберігає чимало. Адже він, знаєте, страшенно багато працює… — Скільки я зрозумів, вони… Дік їх утримує? — спитав Грейм, з глибокою втіхою дивлячись прямо в її блакитні очі, що так прямо дивилися в очі йому. Поки вона відповідала, він завважив легесенький, ледь помітний бронзовий полиск>

Zaitsev_Pavlo/Zhyttia_Tarasa_Shevchenka

< потім про те, як «спинив коня, щоб востаннє полюбуватися обоготвореним зеленим велетнем пустелі», як «знявся легесенький вітрець, і велетень п р и в ітн о кивнув» йому «своєю кучерявою головою», а він «несвідомо, наче до живої істоти, промовив “прощай” і помалу поїхав за транспортом, що ховався в куряві». З леґенд про це дерево та з пережитих тут Шевченком вражень повстала його поезія «У Бога за дверми лежала сокира>

Shevchuk/Dim_na_hori_red_2011

<, вдарив навприсяди і до смерті зачарував великооку й гетьно недосвідчену русалку. Білі квіти приходили на розмову до квітів червоних, бралися тендітними рученятами й починали легесенький танок, ледь-ледь вихитуючи тонкими станами. Очі їхні розширялися, й круглі їхні личка пашіли, а розкришені зорі засівали їх і запліднювали. Звідти, звідкіля почав свій біг чорний лахман, позіхнула вже холоднорота Зневажниця квітів, і це осіннє дихання відчув>

Vsesvit/1991_N12_756

< чекають гіівмільйона років. — Надєждо, в мене є ще кілька останніх незалагоджених справ. Вона притягнула мене до себе. Я знову відчув легесенький запах сухих березових гілок. А потім легко відштовхнула на віддаль подиху. — То йди, милий. Я молитимусь за тебе. Перехрестила мене православним, російським хрестом, а я поцілував кінчики її пальців. Горобці зчинили свій верескливий китайський хорал. Клубища комарів збилися над кущами саду, що о цій порі>

Shevchuk/Dim_na_hori

< й геть-но недосвідчену русалку. Білі квіти приходили на розмову до квітів червоних, бралися тендітними рученятами й починали легесенький танок, ледь-ледь вихитуючи тонкими станами. Очі їхні розширялися, й круглі їхні личка пашіли, а розкришені зорі засівали їх і запліднювали. Звідти, звідкіля почав свій біг чорний лахман, позіхнула вже холоднорота Зневажниця квітів, і це осіннє дихання відчув на собі перш за все наймит, якого не брав сьогодні сон і який>

Zhulynskyi_Mykola/Iz_zabuttia_-_v_bezsmertia

< поет не випадково уточнив: «поетичний жарт». Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, без благання; І серденьку легко-легко, Бо прогнали сум далеко дзеньки-бреньки. Ллються, в'ються І сміються Дзеньки-бреньки, Різнотонні, РІЗНОДЗВОННІ, Солоденькі, Золотенькі Життьові брехеньки. У Грицька Чупринки чимало>

Sapkovskyi/Vezha_blazniv

< красою. Пречудовою була долина Верхньої Олави, що врізалася вигинами в зелені пагорби. Пречудово біг дорогою вздовж ріки присадкуватий гнідий жеребець, подарунок каноніка Отто Беесса. Прекрасно співали в міжгіллі дрозди, ще прекрасніше — жайворонки серед лугів. Лірично гули бджоли, жуки і ґедзі. Легесенький зефір, що віяв з узгір'їв, доносив п'янкі аромати — то жасмину, то черемхи. А іноді лайна — поблизу виднілися людські обійстя. Рейневан>

Tahor_Rabindranat/Vybrani_tvory

< з нею про фаталізм чи про вільну волю. — Сьогодні скінчилася дивна історія мого життя,— вела далі бібісахеб.— Якщо не заперечуватимеш, то я розповім її тобі. — Чого б це я мав заперечувати! — вигукнув я.— Якщо будете такі ласкаві, то я з задоволенням слухатиму вашу розповідь. Хай ніхто з вас не здивується, що саме так я хотів сказати. Але не міг. Коли ж заговорила бібісахеб, то мені здалося, наче легесенький ранковий вітерець коливає умиту>

Sheveliov_Yurii/Tretia_Storozha_zbirka

< проходила буря, та в тій бурі не було Єгови. Гуркотів грім, та в громі не було Єгови. Свистів вітер, та в вітрі не було Єгови. Було землетрясення, та в землетрясенню не було Єгови. Та коли прояснилося, і засіяло сонце, і повіяв легесенький легіт понад квітами — глянь, і в подуві того леготу був Єгова». Єгова приходить у лагідному леготі, бо він — це не тільки смерть, а і безустанний плин>

Hrinchenko/Slovnyk_ukrainskoi_movy_t3_K-N

< єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба?» Рудч. Ск. І. 7. Ум. Легенький, легесенький. Легеньке суде- нечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький ту- ман. Левиц. Легкість, кости, ж. Легкость. А тобі дай бог крепість і легкість. Чуб. І. 135. f Легко, нар. Легко, легковесно; незатруднительно. Інший легко робить, а хороше ходить. Ном. № 1691. Біда здибає легко, а трудно>