Potushniak_Fedir/Povin

< малий блискучий револьвер. Націлився в Василя. Але не встиг вистрілити, бо Іван раптом схопив кіл і вдарив його по руці. Револьвер випав і шубовснув у воду в ярку. Василь, не тямлячи себе з гніву, вискочив з-за каменя і став перед Федором. Вони схопилися по-сільському — хрещака, з ненавистю, як давні во140 роги, міцно тиснучи один одного руками, намагаючись кинути один одного на землю. Нарешті Василь переміг. Вони довго борикалися>

< виривається. Але вузька яма обмежує його рухи. Він борикається, пручається, хропе. Мишко міцно держиться зубами і руками. Ворог піднімається і піднімає за собою Мишка, але знов падає в яму. Боротьба триває довго. Мишко вже без пам'яті, але зуби його стиснуті у мертвій хватці, а руки заклякли на шиї ворога. Голови їх майже цілком засипані землею. Немає чим дихати. Але терорист шалено тряснув головою, земля обсипалась, і Мишко вдихнув носом свіже>

Lepkyi/Pid_tykhyi_vechir

< лишився і лічив. Фізик через вікно оглядав хорих, він ішов до ліжка. Не боявся. Боявся тільки за них, у палаті. Про себе не дбав. Ціле літо борикався з тим страшним ворогом, аж по- боров його. 47 Втомлений пішов на осінні маневри, ще раз давши гострі прикази двірській прислузі, як має поводитися, щоб не занести до двора заразків недуги. *** Маневри не вдалися. Осіння сльота 'попсувала всі пляни>

<, 'забезпечений всіма здо- бутками науки. — Д озволю собі одне питання, а саіме, чи не можна б ті гроші повернути на поширення нашого міського шпиталю, який, як усі признають, дуже добре виконує своє філянтро- пійне завдання, хоч борикається безнастанно з недостачею фондів, — сказав міський лікар, який був директором того шпиталю і на ідею графині дивився як на конкуренцію. — Ваш шпиталь, — відповіла>

Chumak_Yaroslav/Ukrainski_dity_-_nashe_maibutnie

<” і “Соняшник”. Інші борикаються з браком співробітників, недостачею матеріялів, читачів і фінансовими та технічними труднощами. “Веселка”, це журнал для загалу української дітвори з наставленням на потреби школи, з перевагою українознавчого матеріялу пера авторів у вільному світі. Виховним впливом охоплює дітей ЗСА, Канади, країн Південної Америки, Австралії й Европи. “Готуйсь!” працює під знаком потреб пластового виховання новачат. Згідно>

Lomatskyi_Mykhailo/Zavorozhenyi_svit_Po_tsei_bik_Chornohory_Ch1

< його назад. Мусить борикатися з ним, - нелегка. Але в Лукина є нова сила. Ії протиставляє верхо- винній бурі та йде все дальше, все вперед, куди несуть ноги. Але ж це зима, блукати горами днями й ночами неможли- во. Треба найти якесь пристановшце, де би дозимувати. Шу- кав довго, аж найшов невеличку печеру над потоком. Тут перезимує - ребути в ній довгу зиму. Днями самота, тиша і відлюддя. Лише ночами оживав трохи зимовий світ гір. Навідувались>

< аж на середину ріки, аж тут ловить його щось за ноги й по- валює у воду в місці, де була найглибша вода у Черемоші. «Що це за біда? - питає себе Лукин. Чує добре, що щось держить його за ноги. Напевно це водяник, про якого розпо- відали йому Лісні і Мавки. Починає борикатися з тим водя- ником - мусить вирвати з його рук свої ноги! Тяжко у воді дихати, в роті повно води. Але він, най буде, що буде, не дасться водяникові. Так, але ж на допомогу>

< і заповнює їх снігом. Усім, що у її вир попаде, кру- тить, вертить, нічого не оминає. З найбільшою силою ·вда- ряє у ліс. Валить на землю вікові дерева. От-от змете з гір усі ліси. Лукин не піддається бурі, борикається зі сніговією, йде, шукає затишного місця. Просувається поміж дерева на ру- ках і ногах, ледви вже дише. Стогне Лукин, стогне ліс, стогнуть гори. А буря виє і реве стоголосами. За ним сніго- вія, перед ним кочугури снігу>

Hrinchenko/Slovnyk_ukrainskoi_movy_t2_D-Y

<. 121. Здрабисувати, сую, єш? гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували. Черк. у. Здрада, ди, ж. и пр.=3рада и пр. *3дривглий, а, є. Одеревеневший, окоченевший. Але Дмитрові вже остогидло борикатися із здривілими чобітьми. Стєфаник. Здрйги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36. Здригнути(ся), гну(ся), нёш(ся), /\7.=3дрігнути(ся). Здрібна, нар. Мелко. Оріт же, син- ки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. Здрібнёнька>

Chaikovskyi/Za_sestrou

<? Це моя сестра... Цей обернувся і вхопив Павлуся теж. Стали борикатися. Павлусів противник був старший і дужчий. Він ухопив Павлуся півперек і тиснув цупко руками. Оба червоні, мов буряки, стали змагатися. Зараз обступили їх інші і придивлялися, хто кого переможе, хоч усім здавалося, що Павлусь не дасть ради. Та воно не так сталося. Павлусь підніс вгору свого противника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю>

Boichuk_Bohdan/Kraievydy_pidhliadnyka

<. Раптом вирвав мене із задуми розпачливий жіночий крик: — Рятуйте! Рятуйте! Я кинувся бігом у тому напрямі. Біг, мов несамовитий, по вулиці Вокер і на розі вулиці Черч побачив двох молодих хлопців, які борикалися зі старшою жінкою, намагаючись вирвати від неї торбинку. Один був низького зросту, худий, схожий на латиноамериканця, а другий — чорний, високий і кремезний. Жінка боронилася, тиснула торбинку обома руками до грудей і ніяк не хотіла>

< правди. — Виходить, що так. Але скажіть мені, чому ви борикалися з тими грабіжниками й не віддали їм торбинку? Вони могли вбити вас через неї. — Знаєте, я вже сотні разів думала над тим. У тій торбинці нічого цінного не було. Дослівно кілька доларів. Але мною оволоділо тоді якесь фанатичне почуття справедливости, образи й протесту. Ті бандити не мали права лізти брудними ногами в моє життя! Я боронила свою особисту гідність, неторканність свого життя>

Lomatskyi_Mykhailo/Zavorozhenyi_svit_Po_toi_bik_Chornohory_Ch2

< сліпить очі, небо закрили снігові хмари. Йти щораз важче, сніг вище колін, буря звалює з ніг. Та Музичка не піддається бурі, борикається з нею, як може, та бриде снігами. Але ж буря щораз сильніша! Дух запирає, не дає дихати, от-от, звалить з ніг, засипле снігом ... Не знав Музичка як довго борикався з бурею - не знав, чи давно ніч заступила день ... Та це ще ніщо, але він не знає вже, де він - на добрій дорозі в Богдан>

Ostashko_Tetiana/Viacheslav_Lypynskyi_ta_yoho_doba_zb

< борикатися з українськими «масовими» заразами: завдання оформлювання свого власного внутрішного життя класократичним етосом, поки перепоєні ним людські сили зміцніють настільки, щоби стати здатними упорядкувати український хаос внутрішною єдністю народу. Але «неприхильна невтральність» «загалу» сотками очей і сотками вух стежить за кожним рухом, кожним словом цих класократично-монархічних людей. Підозірливість оправдана>

Borhardt_Oleksandr/Analitychna_istoriia_Ukrainy

<? Здається, як ми обіцяли: не ліпша, але й не гірша за інших. 9. Воля та невільництво ======================= Ми вже дещо торкалися цього питання в минулому, але – продовжимо дещо; це буде цікаво. Історики поклали чимало зусиль, щоб якось викрити укриті причини історичних подій; рушійну силу історії, так би мовити. Чимало борикалися з цією проблемою й ті, від «воєнной дємократії» та «классовой борьби», – творці цілої системи наукового знахарства>

< життя та ментальність вже більше восьми століть. Всі якості людини набувають в цій мові як набундючено величальної, так і беззастережно осудливої форми; навіть – самі незаперечні. Ніби «добрый» – то завжди добрий, але… треба ж, щоб і осудити можна. Пам'ятаю, з цим билися та борикалися вже за совєцьких часів. Та як полегшено зітхнули, коли щось знайшли тут. Хоч і кволеньке, але ж осудливе: «добрєнький». Бо, здрібнення (будь-яке) є в російській мові>